-Всегда под рукой

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 29.08.2007
Записей: 543
Комментариев: 9534
Написано: 17511

Lilumi блог специалиста по Wordpress
§ мій блог на wordpress\'і та про вордпрес: LiluMi.org.ua

 

 

Хотите, чтобы не было этих надоедливых баннеров в ваших дневниках?
Читайте как это сделать: «AdBlock убивает рекламу»

свідок виховання, або "устами младенца глаголит истина"

Пятница, 25 Января 2008 г. 11:38 + в цитатник
Ця історія сталась зі мною по дорозі додому

Їду я собі в поїзді, а зі мною в купе їдуть мама (до речі однофамільниця) і її мале дитя, рочків десь 2 не більше.
Їхати довго, малюк втомився і заснув вдень, мама теж прилягла відпочити. От вони поспали, малий проснувся і розбудив маму словами:
- мамо, а куди ми їдемо?
- до тата.
наступними словами малого були:
- Ні хуя собі! - і таким здивованим поглядом, як у мене з бодуна, коли просипаєшься невідомо де.
мама: Тссс! що за слова? (грізно)
а малий лише повторив ще раз:
- Ні хуя собі!

Я бачив я його мамі було стидно за дитя і вона не знала куди себе подіти від сорому. А мені було похуй, бо вже нічого не виправиш.
Рубрики:  роздуми на тему

Метки:  

самое офигительное видео с YouTube

Понедельник, 21 Января 2008 г. 12:38 + в цитатник
Это цитата сообщения golovy-net [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Kiwi!






Не віриш? на ось сама поглянь.

Пятница, 18 Января 2008 г. 15:53 + в цитатник
- та ну тебе. я тобі не вірю.
- та чуєш, я тобі правду кажу. Ось послухай мовчки до кінця.

В мене ж тоже в "общазі" миші в кімнаті завелись колись.
 спочатку думали: "А шо... миші не люди? хай живуть, приписки "нє требуют" то нехай".
 Але коли їхні шорохи будили серед ночі, коли вже всі спали і лише твій сусід по кімнаті "кохається" зі своєю дівчиною, то получалось, що через мишей, ми ставали свідками інтимної частки життя друзів. Тому одного прекрасного дня ми купили мишоловку - таку собі, звичайну, як прищепка - насиляєш на гачок кусень ковбаски і другим кінцем фіксуєш перемичку, що мала би розділяти мишей навпіл.
От і я однієї ночі звів її по всім законам жанру.
опівніч, в темній кімнаті де живуть четверо парубків, ще було три дівчини і всі мовчки дивились якийсь там фільм, про щось. і десь на десятій хвилині фільму чую: "ХЛОБИСЬ"! Попалась!
Встав, включив світло - так і є - мишка. Але така маленька, така "мацьопка". чи то я їх раніше не бачив, але вона точно була якась недоросля.А дівчата, класичним криком-писком, просили забрати цей "кОшмар" з їх очей.
Хм.. подумаєш - мишей не бачили, ну і що - що вона ще не здохла, я ж її їсти не зібрався:) короче виніс в туалет і злив за нею воду.
Вернувся назад, взвів знов той смертельний механізм і ліг дивитись фільм. "ХЛОБИСЬ!" ...а пройшло лише п'ять хвилин! ну, короче, встав, виніс в туалет, злив воду, поставив назад, через пару хвилин знову - "ХЛОБИСЬ!" Ну капєць - я був в шоці - в мишоловку піймалось одразу ж ДВІ миші, одна отак, а друга отак - навпроти неї лежала - тіпа мимо бігла і її так зацепило випадково. Постояв-поржав, викинув, добре, що вода в бачку встигла набратись. взів мишоловку знову. і ШО? через пару хвилин знову мишка попалась, дівчата вже так спокійно на них реагували.
В кінці-кінців я за ту ніч спустив в вічне плавання 12! мишей, причому ще два рази в мишоловку попадались по дві мишки зразу. з того часу в нас мишей не було. незнаю, може зараз вже є - давно там не був.

- ніфіга собі! а в мене мишоловка як з фільму "Піла три" чи чотири.... неважливо:)
- тобто???
- а я сьогодні зранку побачив що в мишолоку миша піймалась, але від неї лишився лише хвіст. прийшлося пожертвувати чимось, так як в Пилі.:)


все ще не віриш мені? я їх навіть сфоткав, коли втретє попались дві підряд - вдома покажу.
та сама фотка з мишками
Рубрики:  лытдыбр

Метки:  

Такий класний настрій

Четверг, 17 Января 2008 г. 11:08 + в цитатник
Останній коментар, до вираженої симпатії мене так розчулив, що я просто не міг  не подякувати вам всім за такі теплі слова!
з того моменту як я висловлював свої симпатії   моїм друзям на Ліру, пройшов лише місяць, а за той час стільки позитивних змін відбулося, стільки нових людей з'явилось на горизонті. І що саме приємніше, так це що 80% аудиторії це україномовні читачі!!! це мене тішить і гріє душу.
За той час Шматок_Скла стала критиком і відкритикувала мій щоденник - в неї це дуже гарно получається! А Маріелка, тобто Jasa написала пару шедевральних постів, які всі потихеньку забирають собі в цитатники. а Квітуля, тобто Квітка, поміняла свій дизайн і взяла з мене обіцянку розказати про свою інтернет-історію кохання, а я все ніяк не зберусь думками, аби це зробити.
серед нових відкритів хочу виділити щоденник Texxi_Exo, в цієї дівчинки дуже цікаві думки, багато хто цурається читати стільки тексту, але я запевняю вас, що це варте уваги! Радий знайомству з LibKos - цей юнак подає великі надії і чимось схожий на мене самого. відкрив для себе Альонку Duvna_tvarunaBurenka - це ж треба мати таку фантазію, аби витворяти такі обезбашенні речі. Ви бачили які в неї двері на вході до спальні? подивіться обов'язково! а ще я знаю, що в неї є розовий унітаз із  хутром і стразами!!! Ви собі можете таке уявити! а ще я люблю погружатись в читання постів Free_project - це щоденник, дорослої людини яка вже багато чого бачила в своєму житті, тому є чому повчитись і в його оточенні багато досвічених людей, тому читаючи коментарі отримуєш величезний багаж знань на майбутнє! Радий нашому знайомству Саша!
Kreatuvna мені дуже сподобався твій аватарик з кицькою "ГАВ". з кульбабкою kulbaba я ще не познайомився, але вже наслуханий про її позитивний настрій завжди і у всьому - такі люди мені імпонують. Для мене відкриттям було те, що Анютка _Just_Girl_ завела собі щоденник, аби лишень почитати ті записи, які приховані від неавторизованих. От хитрюжка! Але я все таки встиг деякі записи приховати. дуже радий був познайомитись з Voloschka - юна леді, що побувала в Німечині, англійську знає краще мого intermediate, але на жаль зараз вона пішла у відпустку від написання постів, її можна зрозуміти.
yashar  удивил меня тем, что читая его дневник, создается впечатление, что ты сидишь за чашкой мате у древнего учителя - он рассказывает тебе историю, притчу со своего опыта, а потом подведя черту сделает вывод которые можна брать в вооружение по жизни, а потом разворачивается длинная лента комментариев, в которой он уже разложит по полочкам непонятливим и ответит на все сопутствующие вопросы.
ZuZO чи то фрік, чи то придурюєтсья я не знаю, але дивитись його фотороботи в хронологічному порядку дуже приємне заняття. Подивіться обов'язково як він святкував Новий рік.
Оксана_007 дуже симпатична дівчинка і в свої 16 років такі пости???? це вражає! а _Ukrainka_ вже написала свою книжку на премію "Коронація Слова", багато з нас вже встигли її почитати і зробити схвальні відгуки про неї. Бажаю успіху і море позитивного настрою!
підводячи під усім цим лінію так хочеться подякувати вам усім -
ДЯКУЮ! Завдяки вам світ стає кращим!


дякую за симпатії!

симпатії LILUMI


саме цей коментар став причиною цього посту:
симпа Lilumi

спасибі тобі чувак! та ти забув підписатись. признавайся!
Рубрики:  лытдыбр

Метки:  

Не забудьте опустить стакан!

Среда, 16 Января 2008 г. 23:42 + в цитатник
Это цитата сообщения ILLANG [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Не забудьте "опустить стакан"! )))

Профессор начал урок, подняв стакан с водой. Он приподнял его, чтобы было видно всем студентам, а потом спросил:
- Как вы думаете, сколько весит этот стакан?

Студенты отвечали:
- 50 грамм!..
- 100 грамм!..
- 125 грамм!..

- Правду говоря, я не знаю, мне надо будет его взвесить, - сказал профессор. - Позвольте мне задать вам еще один вопрос. Что случится, если я подержу этот стакан вот так несколько минут?

- Ничего, - сказали студенты.

- Хорошо, а что произойдет, если я целый час буду вот так держать стакан? - спросил профессор.

- У вас заболит рука, - сказал один из студентов.

- Вы правы, а что случится, если я простою вот так целый день?

- У вас занемеет рука, у вас может быть судорога, вас может парализовать, придется поехать в больницу, - выдал другой студент, и все засмеялись.

- Очень хорошо, но изменится ли вес стакана за это время? - спросил профессор.

- Нет, - ответили студенты.

- Тогда что станет причиной боли в руке и судороги?

Студенты были озадачены.

- Опустите стакан! - сказал один из студентов.

- Правильно! - сказал профессор. - С проблемами в жизни надо поступать также. Покуда вы думаете о них несколько минут, ничего не происходит, все в порядке. Если думаете о них долго, это превращается в болезнь.
Думаете еще дольше, они парализуют вас. Тогда вы не сможете ничего сделать. Важно думать о проблемах в жизни, но гораздо важнее будет то, если вы "опустите их" и будете делать это каждый день перед сном.
Если вы будете так делать, у вас не будет стресса, вы будете просыпаться каждый день свежим и полным сил. Вы сможете справиться с любой проблемой, с любым вызовом, который будет вам брошен!

Не забудьте "опустить стакан" сегодня!

Метки:  

Аааа. шо ми вчора витворяли!

Среда, 16 Января 2008 г. 00:00 + в цитатник
Ви б до цього додумались? думаю ні. а ми ТАК!
про що я? та так... вчора пішли за пивом на заправку.
хто знає, то добре, а хто ні - то розкажу. От вам заправка ОККО, а крім заправки там іще магазин в стилі сільпо - де є все! Ну все! магазин сам по собі невеликий, але там є купа відділів - ось відділ продуктовий, там іще лишилось дві нарізки ковбасні, мабуть від нового року їх ще не завозили. а ось алкогольний ряд  для "синюшної" інтелігенції і іншого бидла. на жаль, останнім часом, клієнтами виноводочних напоїв стали не 21-о і не 18-ти, а ще не 16-ти-літні малолєтки: "я сьогодні в мами спіздила 20 гривень, можна купити водки, сігарет і водички якоїсь. А! іще жуйку треба буде купити." ...А ми з Вовіком підходимо до холодильників з пивом.. хммм. капєць - вибір ніякий, ладно сьогодні п'ю бірмікс. "Добре, мені тоже візьми. а я ще хочу шось солодкого. А?" і ми йдемо шукати серед солодощів щось цікаве.
- ну ти вже задрав зі своїми машинами, що там задивляєшься на мастила, в тебе ж ще N тисяч км до техогляду.
і тут біля самого виходу з магазину бачу ряд з іграшками. всякі там медвежатка-слоники-черепашки, але мою увагу привернули модельки машинок в самому нижньому ряду, що мені прийшлося пригнутись так, що лише камери спостереження могли мене засікти.
- ну що ти там копаєшься? золото найшов?
- та тихо ти! дивись - машинки!
- і шо?
- як що? я собі зараз якусь виберу.
- ти що здурів? тобі скільки років?
- та ну тебе. ти не розумієш. в мене в дитинстві такі машинки мама на Польшу возила і скільки я не просив, але вона ні одної мені не лишила. А вони майже такі як тоді були - металічні модельки і дверки відкриваються, правда ці китайські... я собі "БЕХУ" хочу. а ти?
- гмм. А що? ідея. давай ти мені, а я тобі машинку куплю - тіпа подарунок зробим одне одному.
- ага. давай.

і ми почали перевертати всі модельки оцінюючи їх так як в автосалоні:
- та нє, не цю, в неї бачиш, профіль не дуже, а в тої кліренс маленький.
- а мені цей Шефролє взагалі не подобається - задрочка якась, і шини в неї браковані і в "Need for Speed" вона єлє їде, короче, я тоже беру "БЕХУ", але 745-у і йдем, але так щоб ніхто не бачив, що ми несемо.
і ми довольні собою пішли на касу розплачуватись за покупки. а вдома .... вдома під фільм "RedLine" ми ганяли як малі діти - і наввипередки, і "хто дальше доїде" і по паркету і по коврі-"бездорожжю" і по столі - чия машина долетить з розгону до дивану:) саме прикольніше, що Вовік рахував виручку за сьогоднішній день і в нього в акурат стопочками були поскладані купюри по десять-двадцять-п'ятдесят-сто гривень, а я поки він відвернувся вирішив машинками на таран проїхати ці стопки:))) потім сидів весь вечір сам перераховував, лише з третього разу сума зійшлася:) але повеселилися на славу. і на "фофани"
я "фофанів", ще в школі останній раз давав:) а вам сподобалсь? чи що ви би придумали, аби повеселитись?

 (700x525, 148Kb)


Рубрики:  лытдыбр

Метки:  

Не хочу я так

Суббота, 12 Января 2008 г. 23:14 + в цитатник
Пару днів назад читав пост про те, що все що відбувається у світі, відбувається через тебе самого.
Хоча і сам знав про це, але в тому пості було так наглядно про це написано.
позавчора читав щоденник дівчинки Юлі, що померла від раку, мене це так вразило, що я скопіював це в цитатник собі.
Треба було добре подумати, перед цим як це робити, бо ланцюжок подій став іще гіршим.
Хтось відповів що є місце де кидають силки на такі "мертві" щоденники і мене потягнуло туди. Розшукав, підказали. і весь день читав їхні щоденники.
Спільною ознакою всіх цих щоденників було те, що майже всі 1990-го року народження, це ж такі ще юні створіння!!!
Мене настільки затягнуло в ту  безодню слів і болю, заледве стримував себе від сліз.
і от тільки завершив чтиво, захотілось чогось позитивного, щоб зігнати від себе той смуток. пішов на щоденник Густава - там завжди купа приколів.
Але не в цей раз, останій пост був про те, що загинув Генадій Бачинский!!! це була така позитивна людина, а тепер його немає з нами на цій землі.
Жахливо себе почуваю.

p.s. я видалив пост про Юлю, не треба таких речей розповсюджувати, про позитив треба писати, бо негативними новинами не змусиш людей думати про яскраве сонечко

Не впускайте до себе сум.
 Бажаю всім завжди бути в настрої.

25 рядочків

Среда, 09 Января 2008 г. 00:34 + в цитатник
 (150x222, 6Kb)а колись було що згадати про неї...
ми жили на відстані 40 км і 30 хв. і писали листи. такі теплі листи. листи із юності. тепер цього ніхто не робить ("хазяін, прасніть! тєбє прішла есемеска").
в мене вони досих пір збереглися, але я їх боюсь перечитувати. і трішки стидно іх перечитувати - там стільки рожевої юності і романтики.
був момент, коли я довгий час не отримував від неї листа. ну дуууже довго. А якщо вона не писала більше тижня, я дуже хвилювався. А тут майже три тижні!!!
І ось нарешті він прийшов. Досить незвичайний лист - якийсь товстенький. Цікаво що там?
Відкривши я збагнув що до чого, але поки що промовчу, протримаю інтригу до кінця.
як же я був радий читати її листи, аж приємно коли згадаю. вам це не можна знати:)
але серед усього тексту було це:
"як бачиш крім листа тут є ще й відкритка. Але вона так, ні при чім, головне всередині. там я тобі скинула пару ігрушок і фотку свою."
Всередині відкритки була дискета. така собі звичайна дискета. ви маєте знати як вона виглядає - ну така собі квадратна:) А моя дискетка крім того, що квадратна, буле іще й трішки надломлена, не так щоб сильно... надломлена. але я знав що це не так страшно. і хоч у мене закрадались підозри щодо цілісності задекларованого вмісту проте я вірив до останнього моменту в це і з нетерпінням чекав своїх занять з інформатики, що були раз на тиждень і то лишень дві години.  
...дві години. 120 хвилин.
 з них 65 піде на клавіатурний тренажер, 5 хвилин на перерву і 50 хвилин я буду втикати на ЇЇ ФОТОГРАФІЮ!!!
 Ні, 50 забагато, нехай буде півгодинки, ще трохи пограюсь в ті ігри які вона мені прислала:)
Ось з такими думками я біг на свій гурток, до свого комп*ютера, на дві години свого(мого).
...Думаєте я розчарувався коли побачив що фотку відкрити не вдасться? Ні!
я ж цього очікував, я здогадувався. але було прикро. прикро і смішно. Смішно від того що ігри які мені ВОНА прислала насправді виявились лише купкою ярличків з робочого столу комп*ютера її мами:)

- знаєш як бухгалтери віндовс переставляють.
- нє. а як?
- вони стирають всі ярлики з робочого столу і заново створюють їх.
(цитата з башоргу)

p.s. а лист так довго йшов тому, що його вернули назад бо він перевищував допустиму вагу. Його завернули, а вона наклеїла іще одну марку, попередньо наслюнивши її своїм язичком і відправили листа знов.
він в мене зберігся. і відкритка тоже. а дискета ні. я її тоді викинув. потрощив і викинув. і мені стало легше.

p.p.s. ви ніколи не відгадаєте в якому це було році:)
Рубрики:  лытдыбр


Поиск сообщений в LiluMi
Страницы: 54 ... 17 16 [15] 14 13 ..
.. 1 Календарь