-Всегда под рукой

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 29.08.2007
Записей: 543
Комментариев: 9534
Написано: 17511

На чьхать... Ааапчхі.

Дневник

Суббота, 29 Марта 2008 г. 11:32 + в цитатник
Коли мені людина стає нецікавою, то спілкування якось само собою йде на спад,
а згодом і взагалі припиняється. І це не залежить від того наскільки довго ви знайомі,
чи знайомі лише по асьці, просто коли мені вже нічого не потрібно від тієї людини,
то спілкування зводиться до рідких "Привіт" та "Бувай". І не треба тут зараз звинувачувати мене в тому,
що я відношусь до тієї категорії людей, що користаються іншими. Давайте глянемо правді у вічі -
у кожного з нас стосунки з іншими людьми це взаємовигода. Ось я відволікся на хвилину, почав
згадувати своїх друзів і справді в мене немає непотрібних друзів, навіть якщо цьому другу я лише
"віддаю", то і це потрібний друг, бо я потребую того, щоб комусь себе дарувати (поки не появиться
заміна, якій не шкода себе дарувати і цей друг чи подруга теж буде тобі дарувати себе). А те що стає
непотрібом дуже швидко зникає з життя і лиже зрідка про себе нагадує, причому нагадує лише в ті
моменти коли я їй (йому) потрібен, хай навіть для розмови, аби розбавити скуку.

І до цього треба спокійно відноситись, бо так має бути. Я так і відносився: ну появився друг - добре,
хто-зна чи надовго. як ненадовго, то не слід жалкувати про його втрату. Як мені він стає непотрібний,
я свідомо (та й підсвідомо) зменшую дозу спілкування з ним (нею) і все само собою проходить - люди
зникають з твого життя.

...все це добре, допоки ти не стаєш на місці "непотрібного друга"  ну почему я тебе не нужен. Lilumi
Рубрики:  роздуми на тему

Метки:  

 Страницы: [1]